На момент початку повномасштабного вторгнення Кірі було 11 років. Вона жила в Маріуполі з батьком — єдиним опікуном після смерті мами. Одного дня російський авіаудар забрав у неї все — дівчинка стала свідком загибелі батька. Під час спроби втекти з міста Кіра отримала поранення і була вивезена окупантами до лікарні в Донецьку. Залишившись наодинці з болем і страхом, вона змогла знайти телефон і зателефонувати дідусеві. Він, ризикуючи життям, перетнув окуповані території й забрав її додому — буквально в останній момент, перед тим як її могли вдочерити в Росії.